"Все необхідне і нічого зайвого", або "Поради старого волоцюги"

     Якщо Вам якось Бог послав кавалок не сиру, а м’яса, Ви його замаринували і хочете з’їсти під "сім краплин Біленької", наполеглива порада: в гори для цього не йдіть. Якщо Вас дістали асфальт, смог від машин, набридла нудотна одноманітність на роботі - скажіть цивілізації "До побачення!" і вирушайте в Карпати на 5-7 днів. Ви потім обов’язково оціните всю величність і неповторність тієї мандрівки. Все те побачене Вами дасть море вражень, заряд адреналіну, цікаві спогади і надихне на здоровий спосіб життя. Ви відчуєте, як без важкого наплічника (рюкзака), ледь не підлітаєте на рівнині...Стоп! Панегірник обриваємо, бо до походу треба зібратися.

      По-перше, слід все чітко з’ясувати: усе необхідне Ви впродовж декількох днів будете нести на собі, а в поході навіть бляшанка консерви стає величезним вантажем. Тому себе не обтяжувати зайвим і одночасно мати з собою все необхідне. Вміст наплічника ділимо на такі групи:

     - спорядження: групове та індивідуальне;

     - особистий одяг та взуття;

     - продукти харчування;

     - особиста міні-аптечка;

     - КЛМН (кружка, ложка, миска, ніж);

     - предмети особистої гігієни (мило, зубна паста, креми, рушники, зубна щітка).

    Спорядження - наплічник, спальник, килимок (карімат), намет, казанки, фляга, а також сокира, карта, компас, сухий спирт на випадок дощу, целофанова плівка, мотузка на всяк випадок, ліхтарик, запасні батарейки, сірники (3 коробки), запальничка.

    Особистий одяг та взуття - основне взуття для походу - кросівки, або черевики - мусять шнуруватися, мати надійну міцну підошву, бажано з глибокими протекторами. Дуже добре, якщо взуття щільно облягає гомілково-ступневі суглоби, ризик пошкодження яких в гірському поході є найбільшим. Взуття повинно бути не тісним і розходженим, інакше  першого ж дня пухирі забезпечені. Обов’язково потрібна змінна пара взуття - звичайні кросівки або кеди.. Побільше шкарпеток! На денний перехід, рекомендовано одягати 2 пари, тонкі (стережіться хімії) і теплі вовняні щодня міняючи тонкі. На ніч для спання тримайте ще одну теплу пару. У Карпатах є місця, де сніг не сходить навіть влітку, на початку серпня бувають приморозки. Потрібний теплий светр і теплі штани, треба мати також дві-три футболки, одну з довгими рукавами, шорти і легкі штани для денного ходження, куртку-вітровку. Змінну білизну, парасольку ... так...так, таки парасольку на випадок дощу, поліетиленову накидку.

     Продукти харчування - середньо статистичний турист за добу з’їдає менше ніж важить сам. Це аксіома. Нічого не беріть у скляній тарі - краще нести консерви в бляшанках, ніж тянути на власному горбі домашні тушонки і конфітури, які до того ж можуть розбитися в самому наплічнику. Заборонено брати в похід варену ковбасу, сосиски, молочні продукти, яйця, сире м’ясо. Беріть згущене молоко, сирокопчену ковбасу, твердий сир, всілякі крупи, консерви, "мівіну","кубики", супи в (брикетах)  пакетах - все залежить від об’єму вашого гаманця. Назбираєте грибів - додаткова страва, але збирайте лише ті, що на 100% Ви впевнені, що вони не отруйні.

     Особливість харчування під час походу полягає в тому, що на сніданок і вечерю готують гарячі страви, а обід - це лише перекус. До речі, до вечері сам Бог велів. Перевірено, що в поході денна норма алкоголю на одну особу - 50 гр.спирту. Це не просто не зашкодить, а корисно, особливо після виснажливого переходу. Вживайте тільки до вечері, зранку це згубно. Спирт може пригодитися і як зовнішній антисептик.

     Курцям: Не збирайтеся в поході кинути палити. Після годинного переходу вгору-вниз, цигарка і кілька ковтків джерельної води на привалі за щастя, а "стріляти" в поході - непристойно. Свіжі харчі не ховайте далеко, це Ваш перший обід в горах, або ще в транспорті.

     Особиста аптечка - бинт, вата, йод, перекис водню, активоване вугілля, анальгін або щось з цієї групи, знеболюючий засіб при забоях, розтяжках. Може знадобитися еластичний бинт. Крім того кожен із Вас повинен подбати про власну хворобу, якщо така є.

     Усе це ретельно і щільно спаковуємо:

- змінне взуття, консерви на дно, далі спальник, одяг, решту харчів. Зверху хліб, куртка-вітровка, парасолька, поліетиленова накидка..

    "А теперь попрыгаем" - неодмінно казав один відставний полковник зваливши на плечі рюкзак. Якщо нічого не дзенькає і не калатає - можна вирушати.

     Згідно з положенням про туристські походи група має йти під керівництвом інструктора і він в поході для Вас і тато і мама. Все розповість, покаже, перевіре, допоможе.

Ноги в теплі – запорука радісної мандрівки.
Пішохідна прогулянка горами навесні, зимою чи в дощову погоду обіцяє не тільки дзвінку свіжість повітря, розпашіле обличчя, а й таку неприємність, як змерзлі мокрі ноги, що зводить нанівець будь які радощі від мандрівки. Нарікати на одяг чи взуття марно – вони не герметичні. На допомогу у вирішенні цієї проблеми прийшов винахід, який має багато назв: гамаші, гетри, бахіли, ліхтарики. Але призначення одне – захищати взуття від потрапляння всередину вологи, камінців, снігу.

Почнемо з бахілів. Вони виникли і поширилися серед північних народів – давні мисливці і дослідники одягали на ноги мішки, які обв’язували смужками з тканини. Військова промисловість пішла далі, розробила комплект особистого хімічного захисту ЗЗК (загально – захисний костюм). Це були брюки із захисного матеріалу із прикріпленими до них гумовими калошами. Вони і донині популярні серед туристів – водників та рибалок. Але використання бахіл ЗЗК в туризмі недоречне. Вони важкі, недостатньо міцні (гострий сучок, камінь здатні продерти дірку), не утримують тепло і накопичують вологу, бо не "дихають".

Врахувавши досвід, тур індустрія почала випускати туристичні бахіли. Тканина "Cordura" стала надійнішою, щільною, зносостійкою, з утепленням. Розраховані на використання у тривалому пересуванні глибоким снігом, вони теплі, сухі та зручні. Нагадують такі собі кольорові валянки. Однак для неглибокого снігу, насту туристичні бахали малопридатні, бо ковзають, оскільки не мають рифленої підошви.
Наступні – гамаші (гетри). Обидва слова французького походження. Це такі собі манжети – підколінники (з вертикальним замком), що стягуються на гомілці гумками, а внизу кріпляться гачками до шнурівок черевика та ремінцем (стропою) під подошвою. Відрізняються від бахіл тим, що не обгортують взуття повністю, а лише накривають його зверху. Легші, компактніші, не заважають зчепленню черевика з поверхнею. Але прикріші в експлуатації: замок – блискавка не завжди працює. Металеві гачки, які кріпляться ближче до носка черевика, часто спадають. Крім цього гума на морозі втрачає еластичність, а деякі кнопки постійно розщіпаються.
Ліхтарики – це найпростіша конструкція, у ній відсутня блискавка. Це звичайні циліндри з нейлону, що стягуються вгорі та внизу гумками, або шнурками. Захищають в основному від потрапляння камінців до черевика Ліхтарики були удосконалені і врешті світ побачив гамаші.

Бахіли, як не дивно, виготовляє лише пострадянський "турпром". Іноземні туристи ходять у дуже дорогих пластикових черевиках і відповідної ціни гетрах.
В Україні бахіли виготовляють, наприклад в Житомирі ("Travel Extreme", червона ціна 130 грн.), а в Росії – фірма "Bask", вироби якої традиційно якісніші, але і втричі дорожчі.

Що стосується гамашів, то тут вибір широкий. У деяких крамницях від цін та кольорів розбігаються очі. З дорожчих слід назвати вироби "Lafuma", "Tatonka", "Saleva" – вартістю 250-350 грн. і до 500 грн. Оптимальними за співвідношенням "ціна - якість" є польські вироби "Milo" та "Campus" (100-130 грн.). Вироби українських виробників – дешевші (Commandor) чи ("Travel Extreme"), проте не завжди задовільної якості.
Знайти у продажу нові ліхтарики фабричного виробництва – проблематично. Втім їх можна виготовити самому – достатньо придбати 1 м2 міцного нейлону "ripstop" три пари шнурівок, один метр стропи вузької і завітати до майстерні, де це все за копійки "зліплять" докупи.

Щоб вибрати собі гамаші, кілька порад "старого волоцюги".
- По-перше – зверніть увагу на присутність водовідвідної обробки (матове, або склянисте покриття внутрішньої сторони тканини).
- Кращий варіант – тканина "ripstop" (дірка в цій тканині не розійдеться).
- Щільність вибирайте залежно від призначення.
- Легкі для сиповищ та мандрівок чагарниками (400-600 одиниць D).
- Для сніг і льоду (600-800 одиниць D), для насту і жерепу (1000 HD). – Обов'язково приміряйте з взуттям на нозі. Зверніть увагу на щільність прилягання тканин до черевика.
- Стережіться виробів з намертво прошитими гумками у верхній частині, - якими тугими вони не були, однаково спадатимуть.
- Добре, якщо гамаші накривають коліна – стяжка не сповзатиме.
- Носовий гачок краще триматиметься шнурівки, якщо кріпиться до неї зісподу.
- Віддавайте перевагу виробам з блискавкою спереду. Полотно блискавки повинно обов’язково закривати захисна смужка тканини.
- П'яткова стяжка має бути виготовлена з плетеного сталевого дроту, або зі стропи, схожої на стяжки наплічника.

- Однобарвні гамаші, зшиті з цільного шматка тканини, не завжди привабливі ззовні, зате максимально водонепроникні завдяки мінімуму швів.
- Намагайтесь якомога рідше прати вироби у пральній машині – під впливом порошків та від викручування матеріал кришиться й осипається. Випраний виріб не сушіть на морозі.

- В будь-якому випадку, майте про запас "аварійну" пару шнурівок.
- Ховайте вільні кінці шнурівок і стяжок під захисну смужку блискавки, інакше вони обмерзнуть і, знімаючи гамаші, ви будете змушені оббивати лід.
Але якщо "стежка" проходитиме руслом річки, жодні бахіли, гамаші не зарадять.

Щасливої, приємної мандрівки.